Володимир народився в селі Пашена Балка Дніпропетровської області. Згодом з батьками і двома старшими сестрами переїхав до Кам’янського. Навчався у ліцеї №3 до 9-го класу, а потім здобував спеціальну освіту в професійно-технічному училищі №15. Ще в підлітковому брав участь у різноманітних національно-патріотичних заходах і мав чіткий намір потрапити в «Азов», куди й вступив добровільно. 

Там на Володимира відразу звернули увагу, як на вмотивованого та цілеспрямованого. Він обійняв посаду командира міномета. 
 

Володимир заснував спільноту однодумців з якими ділився поглядами і намагався доносити важливі меседжі. Уже під час повномасштабного вторгнення через сторінки комʼюніті в соцмережах піднімав бойовий дух українців, відкривав збори на потреби воїнів.
 

Захисник мріяв подорожувати Україною зі своїм сином, ходити в гори. Хотів піклувався про безпритульних котів.
 

«У нашій памʼяті він назавжди залишиться ідейним, веселим, сміливим, щирим, мужнім, добрим. Людиною слова, яка завжди підтримувала та допомагала тим, хто потребував цього. Безмежно люблячим чоловіком і батьком. Також тим, хто ділився своїм досвідом та знаннями з хлопцями, що, надихнувшись ним, стали до лав захисників», – розповіла дружина Ганна Гвоздинська.

Похований Володимир на Байковому кладовищі у Києві. 

У Захисника залишилися батьки, дружина, син, сестри, племінники та інші рідні.

Молодший сержант Володимир Гвоздинський, позивний Мінфін, загинув проти ночі 29 липня 2022 року в результаті вибуху на території колишньої виправної колонії в селищі Оленівка, де утримувалися виведені з території «Азовсталі» українські військовополонені.