"Люди з прапорами у руках ставали навколішки, коли ми проїжджали", – Данило Божко
Данило у складі підрозділу боронив Маріуполь від противника, який суттєво переважав. Після повного оточення з важкими боями оборонці прорвалися до «Азовсталі». У самому пеклі, на межі людських можливостей військовослужбовці продовжували тримати оборону.
П'ятдесятий обмін військовополоненими став подихом свободи для 207 Захисників. Серед них був штаб-старшина Данило Божко, військовослужбовець 23-ого загону морської охорони ДПСУ.
У травні 2022 року, виконуючи наказ, оборонці вийшли з «Азовсталі». За два роки ворожого полону Данило зазнав тортур, його пробували вербувати і тричі перевозили до різних місць утримання.
«Конвоїри забирали собі наші особисті речі: нагрудні хрестики, годинники, не цуралися, навіть речами у які ми були вдягнуті. Але я знав, що маю витримати та повернутися. На мене чекала моя родина».
У полоні побратими підтримували один одного: підбадьорювали, доглядали за хворими, розповідали про плани на майбутнє та навіть згадували ази тактичної медицини.
"Коли на точці обміну зняли стяжки з рук, пов’язку з очей і ми побачили, як у далині майорить український прапор – серце закалатало".
У селах, які минали автобуси, люди зустрічали звільнених цілими родинами. Вони вийшли на узбіччя, тримаючи у руках прапори, а чоловіки знімали капелюхи та ставали навколішки.
«Після двох років полону: тортур та нелюдських умов життя, безумовно це була колосальна підтримка для нас, – усміхається Данило – Я усвідомив, що за наше повернення бореться Україна, український народ шанує нашу відданість та самопожертву задля вільної та незалежної Батьківщини».
