У Коордштабі відбулася зустріч з родинами Захисників з 74-го окремого розвідувального батальйону
У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців 74-го окремого розвідувального батальйону.
На запитання близьких відповіли представники Штабу, Збройних Сил України, Служби Безпеки України та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Під час зустрічі обговорили процес отримання звільненими з полону документів, які б засвідчили завдану під час перебування в полоні шкоду для здоров’я. Представник Координаційного штабу повідомив, що за міжнародними нормами такий документ має видавати країна, яка утримує в полоні. Проте росія цього не робить, чим порушує 68-у статтю Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.
В Україні після повернення з полону наших Захисників скеровують на військово-лікарську комісію, де видають довідку про стан здоров’я.
Відновлюються Захисники зазвичай у медичному центрі у Нових Санжарах. Крім іншого там централізовано поновлюють військові документи, а особисті цивільні документи бійці замовляють самостійно. Проте зараз вирішується питання, аби й цивільні документи можна було б виготовляти централізовано.
Також рідні скаржилися на психологічний тиск, який здійснюють окупанти на полонених українців. Зокрема, терористи намагаються переконати наших Захисників, мовляв «Україна не хоче їх забирати».
«Ворог утримує в неволі також багатьох наших цивільних, – зазначив представник Штабу – Попри те, що згідно з Женевськими конвенціями, цивільних мають відпустити без жодних умов».
Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини попередив про вид шахрайства, коли з росії пропонують за гроші нібито покращити умови утримання полонених чи внести їх у списки на обмін:
«Нещодавно був випадок, коли росіяни запропонували чоловіку за гроші начебто внести його сина в списки на обмін. Батько заплатив 60 тисяч гривень, проте сина так і не обміняли. Однак може трапитися, що в наступних обмінах цей полонений таки потрапить у список, запропонований росією і тоді його рідні будуть думати, нібито це сталося завдяки грошам».
