У Штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців 43-ї окремої артилерійської бригади
У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців 43-ї окремої артилерійської бригади.
Рідних цікавило, чи мають пріоритет на обмін бійці з великим бойовим досвідом. Представник Координаційного штабу відповів, що за Женевськими конвенціями ми маємо права вимагати якнайшвидшого звільнення жінок, важкопоранених, важкохворих, цивільних і некомбатантів. Переговори, які нещодавно відбулися в Туреччині між нашим і російським омбудсменами, – це намагання затягнути росію у цивілізовані рамки.
«Наших полонених ворог використовує для розхитування ситуації в країні. Тисне на найболючіші точки – родини наших бранців. Якщо б повернули їх, зникла б напруга у суспільстві. Тому й гальмують обміни. Особливо це стало помітно після Нового року», – сказав він.
Також обговорили умови утримання українських військовополонених.
«У російських колоніях українські військовополонені як правило працюють. Наприклад, столярують. Тоді їм трохи легше, – зазначив представник Штабу. – У СІЗО виводять лише раз на день на прогулянку. Харчування скрізь – так собі. У більшості місць є централізоване опалення. Одягають у зеківські роби. З колонії в Новозибкові Брянської області всі хлопці повертаються дуже схудлі. У донецькому СІЗО – ще гірше».
Представник штабу зауважив, що коли наш полонений отримав «вирок» у росії, то в цьому є позитивний бік – його полон зазвичай росіяни підтверджують. Ці «вироки» згодом не перешкоджають звільненню.
