"Я нарешті відчув подих свободи, почувши “доброго дня, хлопці, ми вас вітаємо в Україні", – Роман Маляр
Молодший сержант морської піхоти Роман Маляр, провів 30 місяців у російському полоні. Морпіх родом з Кіровоградщини, захоплюється історією, за освітою вчитель початкової школи, але завжди мріяв пов’язати своє життя з військом.
«Історія повторюється і визвольна боротьба українського народу знову вимагає відстоювати незалежність у жорстокому протистоянні з росією. На жаль, сьогодні український народ мусить знову вписувати своєю кров’ю нові сторінки історії незалежної Держави», – ділиться роздумами Роман Маляр.
У 2015 році він проходив строкову службу, але після демобілізації вирішив повернутися до війська, поповнивши склад морських піхотинців.
24 лютого 2022 року, коли росіяни почали обстрілювати "Градами" передмістя Маріуполя, підрозділ Романа зайняв бойові позиції. На обрії з’явилось велике скупчення ворожої техніки.
«Мені вдалося додзвонитися до мами та привітати її з днем народження, – згадує військовий. – Насправді, разом з побратимами вже готувались до відбиття танкової атаки».
Бій був запеклий. Підрозділ морпіхів опинився у суцільному оточенні та потрапив у полон. У перші дні полону бійців допитували, піддавали психологічному тиску, пропагандистські ЗМІ поспіхом створювали фейкові новини.
Працівники колонії намагалися заповнити інформаційний вакуум історіями про повне знищення та поразку України. Проте військовослужбовці розуміли, що це лише метод тиску.
«Один з хлопців отримав листа від мами, – згадує Роман. – Це стало ковтком свіжого повітря для всіх нас. Лист читали вголос, по черзі обережно брали конверта до рук, вдивляючись у напис «Зроблено в Україні».
23 серпня конвоїри наказали Роману збиратись на виїзд, згодом повідомили що він їде на обмін, але впевненості у цьому не було, адже росіяни неодноразово застосовували тему «обмінів» для психологічного тиску на полонених. Далі був довгий шлях сповнений невідомості та сподівань.
"Я нарешті відчув подих свободи, почувши “доброго дня, хлопці, ми вас вітаємо в Україні", – описує найщасливішу мить у своєму житті Роман.
Морпіх поділився своїми мріями: про довгоочікувану перемогу та відбудову країни. Про повернення всіх полонених до родин. А особисто для себе він загадав – створити сім’ю та посадити великий сад.
